ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ВОВНЯНОЇ ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Дудла І. О., д.т.н., проф.; Соболь О. М.
ЧНТУ, м. Чернігів


ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ВОВНЯНОЇ ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Світове виробництво тестилю утворює загальну текстильну індустрію, яка включає окремі індустрії з переробки, виробництва та використання окремих хімічних волокон. Останнім часом все більшою стає частка хімічних волокон у світовій переробці волокон.
Квоти МФА (Multifibre Arrangement, Угода з багатьох видів текстильних волокон) регулювали світову торгівлю текстильними товарами та одягом протягом 40 років до 2005 року, значно спотворивши розуміння по важливість певних факторів для країн, що виробляють текстильну продукцію та одяг. Наявність таких квот, а не конкурентоспроможність продукції була основним фактором для успішної присутності на міжнародному ринку. Відміна даної угоди та зниження імпортних мит, зумовила ефект «бомби», коли Китай вийшов на світових ринок, спричинила створення нової моделі текстильної та швейної промисловості з більш сильною конкуренцією:
-в період після відміни МФА всі країни і компанії були змушені прийняти нові правила конкуренції. Торгівля більше не визначалася квотами чи спеціальними торговими угодами, успіх став залежати тільки від конкурентних переваг.
- відміна квот МФА створила гостру конкуренцію серед постачальників, в якій Китай до теперішнього часу є країною-лідером.
-країни і компанії, які раніше знаходилися в привілейованому стані за рахунок квот і доступа до ринків ЄС/США, зараз намагаються завоювати доступ до ринків у конкурентній боротьбі.
Глобалізація світової економіки не обійшла й текстильну галузь. Центр виробництва текстилю перемістився з Європи та США до країн «третього світу»: Південно-Східної та Середньої Азії, Південної Америки. Прагнення економії на платі персоналу примусило провідні текстильні єропейські компанії закрити свої фабрики та перемістити обладнання до зон з меншою вартістю праці. Влада країн, що розвиваються, розуміючи серйозні перспективи створення власної текстильної промисловості, приймала програми підтримки розвитку нових виробництв, починаючи з пільг у оподаткуванні та законів щодо гарантій інвестицій до прямих дотацій експорту та пільгових кредитів. В результаті цього європейські компанії зконцентрувалися на віробництві більш якісної, унікальної продукції. А компанії, які відмовилися від планів переносу виробництва, пішли в модний сектор ринку та зробили інвестиції у дизайнерські розробки.
За прогнозами очікуються стабільні перспективи зростання продажу одягу з вовни. Так аналітина група «Consensus Forecasts» прогнозує активізацію роздрібного сектору провідних країн, що споживають вовну.
Але нажаль вітчизняна економіка на сьогоднішній день характеризується гострими диспропорціями розвитку та спадом виробництва. В звязку з цим можна спостерігати зниження індексів обігу текстильної промисловості. Це зокрема відображається на рисунку 1.
Рисунок 1 – Індекси обігу текстильної промиловості України

Відповідно і виробництво вовняних тканин теж йде на спад, що показано нами на рисунку 2.


Рисунок 2 – Виробництво вовняних тканин в Україні

Україна експортує вовняні тканини власного виробництва до багатьох країн: Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекістану, Молдови, США, Англії, Німеччини, Італії, Франції, Голландії, Польщі, Словакії, Іспанії, Канади, Сірії, Китаю та інших країн.Але набагато більша кількість вовняних тканин ввозиться в Україну ніж вивозиться з неї, що видно з рисунку 3.
Рисунок 3 – Імпорт до України та експорт з України вовняних тканин

Ця ситуація не дозволяє українським споживачам повною мірою мати змогу купувати вовняні тканини та вироби з них, отримувати робочі місця на переробних підприємствах, недоотримуються значні податкові відрахування ан державному рівні. В той же час, за рахунок експорту значною мірою покращується стан розвитку вовняної промисловості інших країн, в найбільшій мірі, Китаю.
Шляхами покращення ситуації в вовняній галузі, що створилася, з боку виробництв можуть стати:
- активізація виробництв у напрямку спрямування інвестицій в більш високоефективні засоби виробництва;
- орієнтація на шляхи пошуку можливості виробництва якомога більш конкурентоспроможної продукції;
- удосконалення оздоблення тканин, постійна орієнтація на модні тенденції;
- постійний пошук можливостей зниження матеріаломісткості тканин, що виробляються, шляхом подальшого впровадження тканин полегшених структур та використання нових видів хімічних та натуральних волокон у виробництві.

Список використаних джерел: 1. Лабурцева О. Маркетингові дослідження українського ринку текстильних виробів:сучасеий стан, проблеми, перспективи//Маркетинг в Україні.-2006.-№6 (40).-С.45-51.