ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ

Передрій О.І., к.т.н., доц.
ЛНТУ, м. Луцьк


ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ

Товарознавче оцінювання захисних покриттів проводиться як з метою визначення їх якісних показників, так і з метою вибору системи покриттів для конкретних конструкцій залежно від призначення. В нормативних документах на захисні покриття не зазначені гарантовані терміни служби покриттів навіть для модельних систем. Тому завдання впорядкування номенклатури показників покриттів залишається актуальним.
Для оцінки якості захисних покриттів доведена принципова можливість застосування комплексного показника захисної ефективності, що враховує характеристичні технічні властивості (ХТВ). Під ХТВ розуміють комплекс технологічних, захисних, фізико-механічних і спеціальних властивостей. ХТВ залежать від призначення і умов експлуатації захисних покриттів. При цьому особливо важливим є визначення кількості ХТВ і оцінка вагомості кожного показника якості. Для визначення вагомості ХТВ використовують метод експертної кваліметрії. Перед усім проводять оцінку вагомості груп показників, що входять у нормативно-технічні документи: технологічні властивості композиції, захисні та фізико-механічні властивості покриттів. Кожна з груп властивостей включає певну кількість одиничних показників якості.
Товарознавче оцінювання якості захисних покриттів варто проводити в два основних етапи: оцінити прості властивості та на цій підставі розробити комплексні показники, що характеризують складні властивості покриття. Алгоритм розрахунку включає такі стадії:
– розробку ієрархічної структури показників покриття, що необхідні для достовірної оцінки його якості;
– вибір еталонних (базових) значень показників;
– визначення оцінок показників якості;
– визначення коефіцієнтів вагомості у відповідній групі з урахуванням наведеної ієрархічної структури;
– вибір методу зведення оцінок одиничних показників для одержання комплексної оцінки якості;
 аналіз розрахованої оцінки та прийняття рішення про рівень якості розробленого покриття.
На першому рівні якість захисного покриття представлена експлуатаційними властивостями, які є найважливішими, оскільки визначають призначення покриття.
На другому рівні експлуатаційні показники визначаються теплофізичними (група А), фізико-механічними властивостями (група В), корозійною стійкістю (група С).
Третій рівень окремих показників якості можна представити таким чином (для вогнезахисних покриттів):
група А: РА1 – термостійкість, РА2 – вогнестійкість, РА3 – жаростійкість; група В: РВ1 – адгезійна міцність, РВ2 – межа міцності, РВ3 – гідрофобність;
група С: РС1 – сліди корозії; РС2 – шорсткість; PС3 – суцільність.
За базові необхідно приймати показники якості покриттів, які зарекомендували себе найкращим чином у певній групі за призначенням.
Визначення відносних показників якості властивостей груп А, В, С слід проводити з використанням функцій бажаності Харрінгтона або шляхом співставлення значень базового та дослідного зразків.
Коефіцієнти вагомості кожної властивості можна визначати різними методами: методом вартісних регресивних залежностей, методом граничного і номінального значень; методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Останній, на нашу думку, є найбільш об’єктивним. Для проведення експертного оцінювання варто залучати провідних спеціалістів в галузі розробки і застосування захисних покриттів. Задачею експерта буде розташування в кожній з груп показників за їх вагомістю. За результатами математичної обробки обираються пріоритетні показники, які необхідно враховувати при оцінці рівня якості захисних покриттів для будівельних конструкцій. Нами запропоновано таку послідовність опрацювання результатів експертного опитування:
1) зібрані результати опитування експериментів записують у таблицю апріорного ранжування;
2) визначається сума рангів кожної властивості;
3) визначається квадрат відхилення суми рангів кожної властивості від середньої суми рангів;
4) оцінюється ступінь узгодженості оцінок експертів;
5) визначається ступінь невипадковості узгодженості оцінок експертів.
Для зведення оцінок якості окремих властивостей приймали адитивну модель комплексної оцінки у вигляді середньозваженої арифметичної величини:
,
де Мі – коефіцієнт вагомості кожної з властивостей;
Кі – оцінка якості покриття в кожній групі властивостей.

Отримана таким чином комплексна оцінка якості враховує основні експлуатаційні та спеціальні властивості будь-якого захисного покриття залежно від його призначення. Дана оцінка є об’єктивною і може прийматися за основу при визначенні якості готових покриттів, композицій для їх отримання та розрахунку їх конкурентоспроможності.