СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ХУТРОМ

Рижкова Г.А., к.е.н., доц.;
Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля
м. Дніпропетровськ


СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ХУТРОМ

Обіг виробів з натурального та штучного хутра в Україні хоч і складає невелику частку у загальному обсязі зовнішньоекономічних відносин, впливає на деякі сфери національної економіки. Головним чином це стосується захисту прав споживачів та наповнення державного бюджету.
Незважаючи на економічну кризу, попит населення України на вироби з натурального та штучного хутра постійно зростає, про що свідчать статистичні данні та обсяги експортно-імпортних операцій за останні роки.
Основними імпортерами виробів з натурального хутра в Україну є Китай, Туреччина, Італія; зі штучного хутра – Китай та Італія. [1]
В наступних таблицях наведено динаміку експортно-імпортних операцій за останні роки щодо виробів з натурального хутра, які класифікуються по групі 43 “Хутро; вироби з нього” (табл. 1, 2). [1]
Таблиця 1 – Імпорт виробів з натурального хутра, тис. $ США
Рік 2010 2011 2012
Усього: 2274 1360 2994
В тому числі по країнах:
Греція 118 15 92
Італія 277 73 224
Канада 66 2 33
Китай 878 224 1274
Російська Федерація 9 260 280
США 12 100 160
Туреччина 701 373 400
Франція 68 96 221
Інші країни 145 217 310

З наведених таблиць видно, що імпорт хутрових виробів в Україну значно перевищує їх експорт. Імпорт виробів з натурального хутра лише за 2011 р. значно скоротився, проте вже у 2012 році стрімко зріс (табл. 1). Теж саме спостерігається і щодо експорту виробів з натурального хутра (табл. 2).
Таблиця 2 – Експорт виробів з натурального хутра, тис. $ США
Рік 2010 2011 2012
Усього: 67 21 352
В тому числі по країнах:
Австрія 1 0 5
Гонконг 0 0 7
Італія 1 1 0
Німеччина 0 0 277
Російська Федерація 42 0 63
Франція 23 20 0
Інші країни 0 0 0

На тлі таких показників суттєвою проблемою при експортно-імпортних операціях є ідентифікація хутряних виробів при митному оформленні товарів, що викликає цілу низку втрат як для державного бюджету, так і для споживачів.
Сучасні технології дозволяють імітувати дешеве натуральне хутро, наприклад хутро кроликів, під більш дорогі види (бобра, шиншили), а також виробляти штучне хутро, яке ззовні важко відрізнити від натурального. Це дає можливість деяким суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності фальсифікувати вироби з натурального хутра з метою зниження мита, занижуючи ціну виробу, що тягне за собою менші відрахування до бюджету. З іншого боку, при продажу хутрових виробів, навпаки, більш дешевий товар видають за дорогий, при цьому страждає споживач. Тому ідентифікація хутра для правильного його визначення є дуже актуальною.
Під час митного оформлення виробів з хутра важливо правильно ідентифікувати товар, оскільки від цього залежить ставка мита. Крім того, неправильно визначений код розглядається як порушення митних правил, що тягне за собою адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність.
Згідно з Митним кодексом України (ст. 458 “Порушення митних правил”) порушення митних правил тягнуть за собою адміністративну відповідальність, якщо такі дії не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Відповідно до ст. 483 “Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю” Митного кодексу України належать такі дії, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. [2]
Взагалі встановити факт фальсифікації хутрового виробу дуже складно, для цього необхідно підвищувати кваліфікацію митників з питань товарознавства, зокрема, хутра та хутрових виробів.
Митні органи мають дбати не лише про наповнення Державного бюджету, відстежуючи правильність заповнення вантажних митних декларацій для встановлення мита, а й запобігати ввезенню в Україну неякісних товарів.
Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості, безпеки товарів і захисту прав споживачів, український ринок нажаль насичується низькоякісними та недоброякісними товарами.

Список використаних джерел: 1. Офіційний сайт ДМСУ / Статистика [Електрон. ресурси]: http://arc.customs.gov.ua/control/uk/cstat/f2a/showstat.. 2. Митний кодекс України [Електрон. ресурси]: http://www.urist24.com/down/open/mitniu_kodeks_ukraini.html. 3. Пояснення до УКТЗЕД, офіційне видання, Т.2, розділи VI – XI, групи 30 – 63, К.: 2004, С. 200.