ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ФАРБУВАННЯ НА СТІЙКІСТЬ ЗАБАРВЛЕНЬ ЛЛЯНИХ ПЛАТТЯНО-СОРОЧКОВИХ ТКАНИН ДО ПРАННЯ

Пахолюк О.В., к.т.н.
Луцький НТУ, м. Луцьк


ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ФАРБУВАННЯ НА СТІЙКІСТЬ ЗАБАРВЛЕНЬ ЛЛЯНИХ ПЛАТТЯНО-СОРОЧКОВИХ ТКАНИН ДО ПРАННЯ

Надання платтяно-сорочковим текстильним матеріалам бажаної стійкості до дії багаторазового прання завжди було і залишається актуальним. Вирішенню цього завдання присвячені дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів. Разом з тим, слід підкреслити, що оцінці ролі основного, заключного та спеціального оброблення платтяно-сорочкових льоновмісних тканин в їх зношуванні від мокрих оброблень присвячена ще дуже обмежена кількість робіт.
Об’єктом дослідження при вирішенні піднятих питань була взята чистолляна тканина, характеристика заправних даних якої, наведена в нашій роботі.
Фарбування досліджуваних тканин проводилось в лабораторних умовах ДП «Хімтекс» (м. Херсон) за двома технологіями:
• розробленою на «Хімтекс» «холодною» ресурсозберігаючою технологією періодичним плюсовочним способом при концентрації кожної марки активного барвника (реакола) у фарбувальній ванні відповідно 10 і 30 г/л;
• фарбування за традиційною класичною технологією безперервним плюсовочно-запарним способом з використанмям тих самих марок реаколів, але при концентрації кожної марки барвника у фарбувальній ванні відповідно 2,0 і 3,0%.
Про стійкість забарвлень на досліджуваних тканинах до багаторазового прання судили за зміною показників загального колірного контрасту (∆Е) і залишкової кількості барвника на волокні після 5-ти, 10-ти, 15-ти та 20-ти прань. При цьому загальний колірний контраст від зміни стійкості забарвлень під дією прання оцінювався спектрофотометричним методом з використанням спектрофотометра Spectro: 5100 і розрахункових формул системи CIELхахbх , а для визначення залишкової концентрації барвників на волокні після відповідної кіськості прання тканин використовувалось співвідношення K/S, яке описується відомим рівнянням Гуревича-Кубелки-Мунка і характеризує залежність оптичних властивостей пофарбованої тканини від вмісту барвника на її волокнах.
При використанні «холодної» технології фарбування досліджуваними марками реаколів лляних платтяно-сорочкових тканин оптимальною слід вважати концентрацію цих барвників у фарбувальній ванні – 10 г/л. Вплив класичної технології фарбування досліджуваними реаколами лляної тканини на зміну стійкості її забарвлення до дії багаторазового прання вивчено на прикладі реакола синього R і реакола бірюзового (при їх концентрації у ванні 2%) і реакола жовтого М і реакола червоного М (при їх концентрації у ванні 3%).
Результати оцінювання стійкості забарвлень до багаторазового прання на лляній тканині пофарбованій за «холодною» і класичною технологіями різними марками реаколів при їх різних концентраціях у фарбувальних ваннах наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 – Стійкість забарвлення лляних платтяно-сорочкових тканин, пофарбованих активними барвниками, до багаторазового прання
№ варі-анту тка-нини Марка барвника Концентрація барвника у фарбувальній ванні Загальний колірний контраст (од. ΔЕ) після багаторазового прання,
к-сть прань
5 10 15 20
1 Реакол жовтий ЗПЛ 10 г/л 7,3 7,5 8,0 8.1
2 Реакол бірюзовий 10 г/л 5,5 5,5 5,6 5,9
3 Реакол синій R 10 г/л 2,4 3,1 3,3 3,5
4 Реакол червоний М 10 г/л 0,8 1,1 1,9 2,3
5 Реакол жовтий ЗПЛ 30 г/л 4,2 5,8 6,4 6,9
6 Реакол бірюзовий 30 г/л 6,2 6,3 6,6 6,9
7 Реакол синій R 30 г/л 1,3 1,4 2,0 2,3
8 Реакол червоний М 30 г/л 0,9 1,7 1,8 2,2
9 Реакол синій R 2% 3,9 4,6 4,7 6,0
10 Реакол бірюзовий 2% 1,7 2,6 3,0 3,5
11 Реакол жовтий М 3% 1,9 3,8 4,8 5,1
12 Реакол червоний М 3% 1,7 2,0 2,1 2,2
Як видно з аналізу даних таблиці при використанні класичної технології фарбування (варіанти тканин 9,10,11 і 12), як правило, досягається практично однакова стійкість забарвлення до дії багаторазового прання. Так, наприклад, якщо при фарбуванні за «холодною» технологією стійкість забарвлень до 20-ти прань пофарбованої реаколом червоним М лляної тканини (вар. складає 2,3 од. ∆Е, то після її фарбування цим барвником за класичною технологією (вар.12) цей контраст склав відповідно 2,2 од. ∆Е. Подібна закономірність зберігається і при використанні інших марок реаколів для фарбування досліджуваних тканин. Це дозволяє зробити висновок, що при використані «холодної» і класичної технології фарбування лляної і льонобавовняної тканини досягаються практично однакові результати стійкості отриманих забарвлень до дії багаторазового прання.