ГРИБНА ІНДУСТРІЯ УКРАЇНИ: СТАН ТА СПОЖИВЧИЙ ПОПИТ

Кайнаш А.П., к.т.н., доц.; Петровець А.В.
ПУЕТ, м. Полтава


ГРИБНА ІНДУСТРІЯ УКРАЇНИ: СТАН ТА СПОЖИВЧИЙ ПОПИТ

Україна завжди славилася великими запасами їстівних дикорослих грибів, до недавнього часу потреба населення в цій продукції задовольнялась, в основному, за рахунок природних ресурсів. Однак, після аварії на Чорнобильській АЕС значна частина території країни зазнала забруднення радіонуклідами і площа місць збору грибів зменшилась.
Тому вирощування грибів стало дуже популярне. З одного боку, цей вид діяльності приносить непоганий прибуток, дуже вигідне та перспективне заняття. А з іншого боку, вживання вирощених грибів дозволяє уникнути отруєнь невідомими грибами, що ростуть у лісах. Вирощування грибів – екологічно чисте й безвідходне виробництво, яким займається понад 80 країн світу. До того ж, гриби є не тільки продуктом харчування, але сировиною для виробництва широкого асортименту продукції.
Мета роботи - дослідження тенденцій розвитку грибної індустрії України, ринку культивованих грибів та вивчення споживчого попиту на дану продукцію.
В Україні офіційно дозволено вирощувати два види грибів: печерицю та гливу, при цьому 80 % займають печериці. Однак лише 20 % вирощеної продукції надходить на переробку.
За даними асоціації «Союзу грибовиробників України», існуючі обсяги виробництва грибів в Україні складають близько 20 – 35 тис. тонн грибів на рік. Великі компаній по вирощуванню можуть давати 60-100 т свіжих грибів за місяць. Дрібні господарства вирощують близько 20 т свіжих грибів за місяць.
За даними асоціації, на вітчизняному ринку функціонує майже 200-230 підприємств, задіяних у грибному бізнесі, 30 % з яких припадає на дрібні та приватні. До найбільших належать Київський агрокомбінат «Пуща Водиця» – майже 20 % загального обсягу штучно вирощених грибів; ЗАТ «Укршампіньйон» (м. Канів Черкаської обл.) – орієнтований на вирощування грибів і їх консервування; ЗАТ «Трикар-АПС» і ПП «Гуржій» (м. Харків); ВАТ «Гелена-М» (с. Іллічівка Одеської обл.); ВАТ «Квіти-Сервіс»; ВАТ «Грибник» (м. Київ); ВАТ «Валентина» (м. Васильків Київської обл.); Агрофірма «Овочівник» (м. Мелітополь Запорізької обл.); ЗАТ «Комгрі» (м. Бровари Київської обл.)
На даний час Україна імпортує близько 50000 тон грибної продукції, на загальну суму ~125 млн. дол. США, тобто 2/3 загального обсягу споживання грибів задовольняється шляхом імпорту. Таким чином, потреба України у грибах складає ~ 180 - 200 тон на рік.
Попит на культивовані гриби в Україні щорічно зростає. Це зумовлено не тільки їхніми високими споживними властивостями, а й більшою безпечністю порівняно з лісовими грибами.
Якщо порівняти попит у 2007 р., який складає 0,3 кг на рік та попит 2012 року становить 1,6 кг на рік, то можна стверджувати, що попит зростає. Але все таки, він недостатній порівняно з нормами раціонального споживання – 4-5 кг на людину на рік.
Деякі дані свідчать, що роздрібна ціна на свіжі гриби залежить від кількості пропозицій на ринку та коливається в межах від 13 (в місцях стихійної торгівлі) до 33 грн. (в магазинах і супермаркетах) і від 15 до 30 грн. за кілограм печериць і гливи відповідно. За останні півроку суттєво зросли ціни на компост, електроенергію та інші ресурси, які використовуються в грибному виробництві.
Враховуючи, що вартість компосту становить майже 50 % собівартості грибів, таке підвищення збільшує собівартість виробництва на 12-18 %
У структурі асортименту грибної продукції консервовані гриби займають 15 % ринку, свіжі – 75 %, заморожені – 8 %, сушені – 2 % (рис.1).

Рисунок 1 – Структура асортименту грибної продукції в Україні

Попит на грибну продукцію коливається в залежності від різних факторів. Наприклад, перед святами попит зростає, і деякі виробники не в змозі задовольнити потреби населення. А коли попит на свіжі гриби зменшується, то виробники стикаються з проблемою зберігання та наступної реалізації.
Споживчий попит вивчали методом анкетування покупців. Увагу було сконцентровано, зокрема, на вивченні уподобань міського населення. Сукупна вибірка склала 115 осіб. Респонденти належали до різних вікових груп – від 20 до 65 років. Серед них 52% чоловіків, 48% жінок.
Дані дослідження засвідчили, що 82% респондентів купують гриби, 18% не роблять цього з різних причин. 28% споживачів купують тільки культивовані гриби, 6% віддають перевагу лісовим грибам, решта – вживають як культивовані, так і лісові гриби. Вивчаючи причини, чому споживачі не купують грибну продукцію, були отримані наступні результати. Половина респондентів (50%) головною перешкодою на цьому шляху визнає високу ціну, адже діапазон цін, за якими споживачі купують гриби, коливається в межах від 6,5 до 30 грн./кг. Також 60% покупців звертають увагу на якість грибної продукції, при цьому більшість з них рівною мірою зважають на якість та упаковку, сприймаючи їх як одне ціле.
У найближчі 2-3 роки аналітики прогнозують високі темпи росту ринку культивованих грибів за рахунок появи нових видів продукції (грибних ковбас, сосисок, котлет тощо); стрімкого розвитку консервної промисловості України та росту інвестицій в неї.
Отже, підводячи підсумок вище викладеного матеріалу, можна сформулювати деякі завдання, над виконанням яких необхідно працювати вітчизняним виробникам грибів:
- привчити українських споживачів до якісних грибів;
- скоротити терміни постачання від збору до прилавка магазину;
- розширити асортимент грибної продукції;
- проводячи гнучку цінову політику, забезпечити покупців високоякісними грибами за прийнятними цінами.

Список використаних джерел: 1. Департамент аналитики ООО «Маркетинговая компания «Синергия». Тихая охота // Food UA. – 2011. – №1. – С. 58-65. 2. Косяк О.А. Розвиток світового ринку грибів і продуктів їх переробки / О.А. Косяк // Економіка АПК. – 2009. – №9. – С. 146-149. 3. Литвинов С.С. Проблемы развития и эффективности промышленного грибоводства // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2004. – №9. – С. 22-24. 4. Приліпка О.В. Стан і перспективи розвитку галузі грибівництва в Україні // Вісник ЖДТУ (Економічні науки). – 2008. – №1 (43). – С. 221-226. 5. Шреус Х. Украина в европейской грибной индустрии // Матеріали ІІ Міжнародної конференції «Грибна індустрія – 2007». – Київ. – 2007. – С. 16-18.