АСОРТИМЕНТНИЙ ПОРТФЕЛЬ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Павлова В.А., д.е.н., проф.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля


АСОРТИМЕНТНИЙ ПОРТФЕЛЬ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Розвиток торговельного підприємства в умовах конкурентного середовища, стабільність його роботи, передусім, пов’язані з можливістю задоволення запитів споживачів, що залежить від формування оптимального асортименту товарів, обраної асортиментної політики та управління нею. Саме вони повинні і можуть забезпечити достатню для ефективного функціонування рентабельність і стабільність економічних показників, зокрема, обсягів продажів.
Однією з найбільш суттєвих проблем, що виникають у процесі управління продажами є необхідність формування асортименту, який відповідає обсягу попиту. Таке співвідношення передбачити практично неможливо. Тому результати торговельної діяльності частіше всього носять випадковий характер і негативно впливають на поточну і стратегічну діяльність торговельного підприємства.
Процес формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі можна умовно розділити на три етапи [1]. На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів, іншими словами, асортиментний профіль торговельного підприємства, який власне визначає його місце і роль в загальній системі торгового обслуговування міста, регіону. Другий етап передбачає встановлення структури групового асортименту, що залежить від торговельної площі магазину, місця його розташування та інших факторів. На третьому етапі визначається внутрішньогруповий асортимент.
Результатом дотримання означеного алгоритму виступає збалансований торговельний асортимент, який поєднує різні види та різновиди товарів в групі. У свою чергу торговельний асортимент повинен бути раціональним, тобто сформованим з урахуванням найбільш повного задоволення платоспроможного попиту різних сегментів споживачів.
Звідси можна зробити висновки, що попит покупців і асортиментна номенклатура взаємопов’язані: зміни в попиті впливають на необхідність змін в асортименті. Для збільшення обсягів реалізації взуття, крім відповідності напряму моди, торговельному підприємству необхідно дотримуватися таких умов: внутрішня форма і параметри взуття повинні відповідати формі і розмірам стоп населення регіону, в якому воно реалізується; шкала розмірів і повноти пропонованого взуття повинні відповідати фактичному попиту на них; вид взуття, його призначення і ціна повинні відповідати кліматичним умовам і рівню доходів населення.
Відповідно до чинних Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами [2] асортимент пропонованих товарів та перелік послуг визначається продавцем самостійно згідно з профілем та спеціалізацією його діяльності. Необхідність постійного регулювання асортименту товарів через зміну кон’юнктури ринку та вплив інших факторів змушує підприємства роздрібної торгівлі контролювати асортиментні переліки товарів, використовуючи для цього результати систематичного дослідження ширини і глибини.
Саме цими параметрами характеризується асортимент товарів спеціалізованого торговельного підприємства (рис. 1).



Рисунок 1 – Ширина та глибина жіночого взуття у магазині “Взуття”

Ширина асортименту товарів визначається кількістю товарних груп, а глибина – кількістю різновидів товарів [30]. Чим ширше асортимент, тим більше ймовірності того, що попит споживачів буде задоволений, товари реалізовані, а фінансовий стан – стійкий. Проте, не виключена проблема, що за широкого асортименту покупець не зможе зорієнтуватися у великій пропозиції, а, отже, труднощі у виборі товару можуть призвести до незадоволеного попиту і втрати клієнтів. Крім того, з широким асортиментом збільшуються витрати обігу, обсяг “заморожених” оборотних коштів в товарах, виникають труднощі з обліком, що впливає на фінансові результати діяльності.
Можна стверджувати і таке, що ширина є не єдиним показником правильно сформованого асортиментного портфеля, оскільки вона не показує якості задоволення потреб споживачів. Це досягається за допомогою пропозиції різновидів тієї чи іншої товарної групи. Чим глибше асортимент, тим легше ним управляти, проте можна очікувати, що кількість покупців у такому випадку буде незначною. З іншого ж боку, саме ці покупці є лояльними до підприємства і готові платити вищу ціну за особливу пропозицію, що задовольняє їх потреби.
Виходячи з вищенаведеного, виникає питання щодо того, який асортимент повинен бути: широкий чи глибокий і навпаки. Найбільш прийнятним рішенням для спеціалізованого магазину є асортимент збалансований, тобто такий, який поєднує оптимальну для покупця кількість товарних категорій (ширина) та різновидів всередині товарної категорії (глибина).
Проте, слід підкреслити, що збалансованість асортименту як за шириною, так і за глибиною базується не тільки на ролі тієї чи іншої категорії, а, враховує, передусім, цілі торговельного підприємства (табл. 1).

Таблиця 1 – Цілі, товарні категорії та різновиди товарів [3]
Цілі магазину Товарні категорії для досягнення цілей Різновиди товарів всередині товарних категорій
Залучити покупців, забезпечити їх потік Пріоритетні; Базові;
Сезонні – іноді Популярні, відомі, актуальні, новинки
Забезпечити оборот Базові; Зручні;
Пріоритетні – іноді Недорогі, масові, актуальні сезонний період
Одержати прибуток Пріоритетні; Унікальні – за обставинами; Сезонні – іноді Дорогі, брендові, новинки, особливі
Утримати покупців Сезонні; Унікальні – за обставинами; Базові – за обставинами Особливі, сезонні, недорогі
Збільшити обсяг покупки і середньої їх вартості Зручні;
Базові Комплексні
Спонукати до імпульсних покупок Пріоритетні; Унікальні;
Зручні – іноді Новинки, мерчандайзинг
Підтримувати імідж магазину Пріоритетні;
Унікальні Дорогі і брендові, робота персоналу


За таким підходом, поєднуючи окремі цілі та відповідні їм товарні категорії, торговельне підприємство забезпечує собі конкурентні переваги і досягнення стратегічної і тактичної мети щодо прибутковості діяльності.
Таким чином, можна констатувати, що робота з оптимізації асортименту є суттєвим резервом підвищення ефективності функціонування спеціалізованого підприємства, де найбільш важливим моментом є визначення оптимального співвідношення між товарними категоріями і різновидами товарів. Якщо така робота проводиться системно, то ефект проявляється в оптимальному асортиментному портфелі, який забезпечує можливість підтримувати необхідний рівень рентабельності за рахунок задоволення запитів покупців. Крім того, формується репутація підприємства з точки зору споживача, що допомагає позиціонувати його на цільовому товарному ринку і формувати конкурентні переваги у наданні послуг. У разі іншого відношення підприємства щодо формування асортиментного портфеля, його характеристика як ненадійного підприємства є індикатором якості надання послуг і подальшого успіху розвитку.

Список використаних джерел: 1.Скриптунова Е.А. Управление ассортиментом – новый ресурс повышения рентабельности бизнеса» / Е.А. Скриптунова // Справочник экономиста. 2004. – №2-3 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.profiz.ru/se/3_04/assort_upravl. 2.Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами: наказ Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. №104 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1257-07. 3.Сысоева С.В. Категорийный менеджмент. Курс управления ассортиментом в рознице / С.В. Сысоева, Е.А. Бузукова. – Спб.: Питер, 2008. – 336 с.