ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ДИТЯЧИХ ІГРАШОК

Ніколайчук Л. Г., к.т.н., доц.; Андрухів В. В.
ЛКА, м. Львів


ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ДИТЯЧИХ ІГРАШОК

При дослідженні безпечності дитячих іграшок фахівець оцінює сировину, яку використовували при їх виробництві, технічні умови при їх виготовленні, відповідність стандартам рецептури при введенні нових матеріалів і різних змін технологічного процесу [1] . Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей [2, 3] встановлюють гігієнічні нормативи іграшок для дітей різних вікових груп: ясельного, дошкільного, молодшого і середнього шкільного віку до:
- вітчизняних та імпортних матеріалів, які використовуються у виробництві іграшок (ігор);
- складу та змісту нормативної документації, умов та якості виготовлення вітчизняних іграшок (ігор);
- безпечності іграшок вітчизняного виробництва та імпортованих;
- пакування, транспортування та зберігання іграшок (ігор);
- умов реалізації вітчизняних та імпортованих іграшок (ігор).
Для виробництва дитячих іграшок використовують дерево, метал, тканини, хутра, шкіри, волосся тощо. Застосовують не тільки природні матеріали, але й полімери. Із синтетичних матеріалів найчастіше використовують поліетилен (низької щільності, високої щільності, хлорсульфований, поліетилентерефталат), поліпропілен (світлотехнічний, атактичний), полівінілхлорид (світлотермостійкий, суспензійний), полістирол (литтєвий, художній, ударостійкий), поліуретан, амінопласт (сечовино-формальдегідний, меламіно-формальдегідний), поліметилметакрилат, каучук (натуральний, бутадіен-нітрильний, натрій-бутадієновий), латекс [1] .
Допоміжною сировиною є прискорювачі та протиокислювачі, клеї, лаки, пігменти, розчинники, смоли.
Матеріали, які використовують для виготовлення іграшок, не повинні містити токсичних, шкідливих для здоров'я речовин, повинні бути безпечними в епідемічному відношенні.
За формою і конструкцією іграшки повинні бути зручними і безпечними у користуванні. Іграшки для дітей ясельного віку повинні мати гладку поверхню, без виступаючих гострих кутів, дрібних і легко відділюваних деталей. Оптичні іграшки для дітей не повинні викликати напруження зору, видозмінювати зображення предмета, мати достатнє збільшення. Озвучені іграшки не повинні бути надто шумними і мати інтенсивність більше 56 дБА. Напруга мікроелектродвигунів в електричних іграшках не повинна перевищувати 12 В. 3 іграшок, так як і з інших полімерних виробів, можуть виділятися незаполімеризовані мономери та низькомолекулярні домішки-пластифікатори, прискорювачі вулканізації та ін. Хімічні речовини, що виділяються з іграшок, можуть потрапляти до організму дитини трьома шляхами: через дихальні шляхи з повітрям, через непошкоджені шкіряні покриви у результаті прямого контакту з іграшками, через шлунково-кишковий тракт з водою та харчовими продуктами. Детальна гігієнічна оцінка іграшок необхідна тому, що при тривалому впливі хімічних речовин у малих концентраціях токсичний ефект може сумуватись і потенціюватись. Найбільш вірогідно, що низькомолекулярні органічні речовини, які мігрують з іграшок у навколишнє середовище, не становлять токсикологічної небезпеки, але у комплексі з іншими хімічними агентами, що знаходяться у середовищі помешкання дитини, можуть викликати перебудову організму, який розвивається. Суттєве значення при цьому мають специфічні особливості дитячого організму, якому властива неповна сформованість ряду морфологічних структур, інша вираженість функцій органів і систем.
З іграшок (ігор) не повинні виділятися летючі та розчинні речовини: манометри, пластифікатори, інгредієнти гуми, каучуку, латексу, продукти їх перетворень, метали, інші хімічні сполуки в кількостях та концентраціях вище допустимого рівня міграцій (ДКМ) або допустимого рівня виділення (ДР).
У дитячих іграшках нормується рівень стороннього запаху, який при експертизі відмічається описово (сторонній, неприємний, специфічно ароматичний, невизначений). Інтенсивність запаху визначається у балах (табл. 1).
Рівень стороннього запаху від видів іграшок (ігор) не повинен перевищувати одного бала, для виробів з гуми (латексу) - 2-х балів, за винятком іграшок (ігор) з гуми (латексу), призначених для дітей віком до 3 років, рівень запаху яких повинен бути також не більше одного бала.
Декоративне та захисно декоративне покриття іграшок (ігор) повинно бути стійким до слини, поту, вологої обробки із застосуванням нейтрального мила (дитяче, господарче).


Таблиця 1 – Оцінка інтенсивності запаху дитячих іграшок (ігор)
Оцінка Характеристика Опис характеру запаху
0 Ніякого запаху Відсутність запаху
1 Дуже слабкий Запах, звичайно непомітний, але виявляється досвідченим дегустатором
2 Слабкий Запах, що виявляється недосвідченим дегустатором, якщо звернути на це його увагу
3 Помітний Запах, що легко помічається і може викликати несхвальний відгук
4 Чіткий Запах, що звертає на себе увагу і визначає негативний відгук
5 Дуже сильний Залах настільки сильний, що викликає неприємні відчуття

Рівень звуку, що створюється іграшкою (грою), призначеною для гри: в приміщенні, повинен бути не більше 65 дБА (за винятком настроєних музичних іграшок, духових та ударних інструментів); на відкритому повітрі, повинен бути не більше 75 дБА; а іграшки, що видають імпульсний шум в якості грального моменту, повинен бути не більше 95 дБА.
Рівні статистичного напруження електричного, електромагнітного і магнітного полів в іграшках з автономним джерелом живлення (не більше 12 В) та живлення з електромережі повинні бути не вище гранично допустимих (табл. 1).
Конструкція, вага, розміри іграшок (ігор) повинні відповідати морфофункціональним особливостям дітей тих вікових груп, для яких вони призначені. Іграшки повинні бути зручними і безпечними у користуванні. Для дітей ясельного віку вони повинні мати гладку поверхню, без виступаючих гострих кутів, дрібних і легко відділюваних деталей. Оптичні іграшки для дітей не повинні викликати напруження зору, видозмінювати зображення предмета, мати достатнє збільшення.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза іграшок (ігор) та матеріалів для їх виробництва включає обов'язкові дослідження за показниками безпеки для здоров'я дитини.

Список використаних джерел: 1.Україна. Закон. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: від 24.02.1994 від № 4004-XII (в редакції від 06.12.2012 р.). 2. ДСанПіН 5.5.6.012-98 Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей. 3. ДСТУ ISO 8124-1-2003. Безпечність іграшок. Частина 1. Аспекти безпеки, що стосуються механічних та фізичних властивостей (ISO 8124-1:2000, IDT).