ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ПОКАЗНИКА М’ЯКОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Сучасне матеріалознавство та товарознавство: теорія, практика, освіта :: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА
Страница 1 из 1
ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ПОКАЗНИКА М’ЯКОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Коваль М.Н.; Сапожник Д.І., к.т.н., доц.
ЛКА, м. Львів
ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ПОКАЗНИКА М’ЯКОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Аналіз причин відсутності попиту на деякі текстильні вироби показує, що однією з вагомих підстав для цього є незадоволеність споживачів їх ергономічними властивостями. Якщо для оцінки надійності і утилітарно-ергономічних властивостей текстильних товарів існує багато інструментальних методів, нормуються значення багатьох показників, то методи оцінювання ергономічних властивостей, як і раніше залишаються органолептичними, суб’єктивними. Для вирішення цих проблем виникає необхідність розробки спеціальних методик та приладів оцінювання перш за все ергономічних властивостей, в тому числі м’якості („туше“) текстильних матеріалів [1].
Відчуття характеристики м’якості об’єкта формується внаслідок комплексного подразнення рецепторів шкіри та м’язо-кісткового апарату людини. У зв’язку з цим, оцінювання та характеристика м’якості найчастіше здійснюється органолептичними методами з усіма притаманними цим методам недоліками: суб’єктивністю, неможливістю повторної перевірки, невисокою відтворюваністю, отриманням результатів у формі якісних суджень ”м’який – твердий” тощо.
Інструментальний метод визначення м’якості текстильних матеріалів позбавлені цих недоліків і можуть бути розповсюджені на всі види тканин, трикотажних полотен та нетканих матеріалів.
Аналіз доступної інформації дає можливість зробити висновок щодо використання вимірювання сили, яку необхідно прикласти до випробувального зразка [2].
Сутність запропонованого метода базується на вимірюванні роботи опору матеріалу силі стискання, яка поступово зростає до моменту зникнення пружної деформації. Для визначення м’якості текстильних матеріалів використаний задекларований авторами принцип [3] і запропонований прилад, створений на основі магнітного товщино міра, що дозволяє здійснювати заміри товщини немагнітних матеріалів у діапазоні від 0,004 до 2 мм. Робочими елементами приладу є також: вимірювальні площадки, навантажуючий елемент, набір навантажувальних різноважок, магнітний датчик та вимірювальний щуп магнітного датчика.
Розмір точкової проби вибирають залежності від ширини полотна у розгорнутому вигляді, величини рапорта, розмірів і кількості елементарних проб, необхідних для дослідження. При ширині трикотажного полотна 120-150 см довжина точкової проби повинна бути не менше 65-70 см, при ширині не менше 120-130 см ширина – 60см.
Для отримання більш точної і достовірної інформації на кожній відібраній точковій пробі здійснюють 10 замірів, які розташовуються за діагоналями (5 замірів за кожною діагоналлю).
У кожній точці вимірювання точкової проби визначається робота опору текстильного матеріалу силі стискання (рис. 1), яка поступово зростає до моменту зникнення пружної деформації за рахунок рівномірного навантаження навантажуючого елемента.
Рисунок 1 – Графіки залежності f(х) стиснення дослідних точкових проб текстильних матеріалів (1 – менш м’якого зразка; 2 – більш м’якого зразка)
Враховуючи, що значення модуля жорсткості залежить від розташування точки на кривій стискання, необхідно визначати м’якість через роботу стискування точкової проби і коефіцієнт повноти заповнення діаграм за формулами:
та
де: М1, М2 – показники м’якості відповідно першої і другої точкової проби;
η1 η2 – коефіцієнти заповнення діаграм відповідно першої і другої точкової проби.
Порівнюючи отримані результати дозволяє нам виявити діапазони значень показника м’якості за запропонованою шкалою (табл. 1).
Таблиця 1 – Значення показників м’якості текстильних матеріалів, що відповідають органолептичному сприйняттю
Діапазон значень коефіцієнта м’якості (М) Органолептичне сприйняття м’якості
1-1,53 дуже твердий
1,54-1,70 твердий
1,71-2,20 м’який
2,21-2,50 і більше дуже м’який
Аналіз наведених теоретичних міркувань дозволяє запропонувати вимірювати м’якість текстильних матеріалів не через показник м’якості, а саме через роботу опору зразка стискуванню із зусиллям в межах середнього діапазону значень чутливості людини до подразнення тиском шкіри на кінчиках пальців руки. Оскільки діапазон цих зусиль є достатньо незначним, то робота стискування буде зазвичай залежати від величини деформації зразка яка буде тим більшою, чим м’якішим є досліджуваний матеріал.
Список використаних джерел: 1. Склянников В. П. Потребительские свойства текстильных материалов. / В. П. Склянников / - М. : Экономика, 1982. – 160 с. 2. Applied Hair Science Conference will be held September 18-19, 2014 in Princeton, NJ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.triprinceton. org/education/applied-hair-science-conference?pid=46. 3. Озимок Г. В. Про можливості інструментального оцінювання м’якості текстильних матеріалів. / Г. В. Озимок, А. П. Закусілов, М. Н. Коваль / Збірник науково-технічних праць. Науковий вісник НЛТУ України. Випуск №18.8. - Львів, 2008 р. - С. 147-150. 4. Соловьёв А.Н. Определение жесткости и растяжимости трикотажа / А. Н. Солоьев // Изв. вузов. технология легкой промышленности. - 1969. - № 5. – С. 15-17.
ЛКА, м. Львів
ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ПОКАЗНИКА М’ЯКОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Аналіз причин відсутності попиту на деякі текстильні вироби показує, що однією з вагомих підстав для цього є незадоволеність споживачів їх ергономічними властивостями. Якщо для оцінки надійності і утилітарно-ергономічних властивостей текстильних товарів існує багато інструментальних методів, нормуються значення багатьох показників, то методи оцінювання ергономічних властивостей, як і раніше залишаються органолептичними, суб’єктивними. Для вирішення цих проблем виникає необхідність розробки спеціальних методик та приладів оцінювання перш за все ергономічних властивостей, в тому числі м’якості („туше“) текстильних матеріалів [1].
Відчуття характеристики м’якості об’єкта формується внаслідок комплексного подразнення рецепторів шкіри та м’язо-кісткового апарату людини. У зв’язку з цим, оцінювання та характеристика м’якості найчастіше здійснюється органолептичними методами з усіма притаманними цим методам недоліками: суб’єктивністю, неможливістю повторної перевірки, невисокою відтворюваністю, отриманням результатів у формі якісних суджень ”м’який – твердий” тощо.
Інструментальний метод визначення м’якості текстильних матеріалів позбавлені цих недоліків і можуть бути розповсюджені на всі види тканин, трикотажних полотен та нетканих матеріалів.
Аналіз доступної інформації дає можливість зробити висновок щодо використання вимірювання сили, яку необхідно прикласти до випробувального зразка [2].
Сутність запропонованого метода базується на вимірюванні роботи опору матеріалу силі стискання, яка поступово зростає до моменту зникнення пружної деформації. Для визначення м’якості текстильних матеріалів використаний задекларований авторами принцип [3] і запропонований прилад, створений на основі магнітного товщино міра, що дозволяє здійснювати заміри товщини немагнітних матеріалів у діапазоні від 0,004 до 2 мм. Робочими елементами приладу є також: вимірювальні площадки, навантажуючий елемент, набір навантажувальних різноважок, магнітний датчик та вимірювальний щуп магнітного датчика.
Розмір точкової проби вибирають залежності від ширини полотна у розгорнутому вигляді, величини рапорта, розмірів і кількості елементарних проб, необхідних для дослідження. При ширині трикотажного полотна 120-150 см довжина точкової проби повинна бути не менше 65-70 см, при ширині не менше 120-130 см ширина – 60см.
Для отримання більш точної і достовірної інформації на кожній відібраній точковій пробі здійснюють 10 замірів, які розташовуються за діагоналями (5 замірів за кожною діагоналлю).
У кожній точці вимірювання точкової проби визначається робота опору текстильного матеріалу силі стискання (рис. 1), яка поступово зростає до моменту зникнення пружної деформації за рахунок рівномірного навантаження навантажуючого елемента.
Рисунок 1 – Графіки залежності f(х) стиснення дослідних точкових проб текстильних матеріалів (1 – менш м’якого зразка; 2 – більш м’якого зразка)
Враховуючи, що значення модуля жорсткості залежить від розташування точки на кривій стискання, необхідно визначати м’якість через роботу стискування точкової проби і коефіцієнт повноти заповнення діаграм за формулами:
та
де: М1, М2 – показники м’якості відповідно першої і другої точкової проби;
η1 η2 – коефіцієнти заповнення діаграм відповідно першої і другої точкової проби.
Порівнюючи отримані результати дозволяє нам виявити діапазони значень показника м’якості за запропонованою шкалою (табл. 1).
Таблиця 1 – Значення показників м’якості текстильних матеріалів, що відповідають органолептичному сприйняттю
Діапазон значень коефіцієнта м’якості (М) Органолептичне сприйняття м’якості
1-1,53 дуже твердий
1,54-1,70 твердий
1,71-2,20 м’який
2,21-2,50 і більше дуже м’який
Аналіз наведених теоретичних міркувань дозволяє запропонувати вимірювати м’якість текстильних матеріалів не через показник м’якості, а саме через роботу опору зразка стискуванню із зусиллям в межах середнього діапазону значень чутливості людини до подразнення тиском шкіри на кінчиках пальців руки. Оскільки діапазон цих зусиль є достатньо незначним, то робота стискування буде зазвичай залежати від величини деформації зразка яка буде тим більшою, чим м’якішим є досліджуваний матеріал.
Список використаних джерел: 1. Склянников В. П. Потребительские свойства текстильных материалов. / В. П. Склянников / - М. : Экономика, 1982. – 160 с. 2. Applied Hair Science Conference will be held September 18-19, 2014 in Princeton, NJ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.triprinceton. org/education/applied-hair-science-conference?pid=46. 3. Озимок Г. В. Про можливості інструментального оцінювання м’якості текстильних матеріалів. / Г. В. Озимок, А. П. Закусілов, М. Н. Коваль / Збірник науково-технічних праць. Науковий вісник НЛТУ України. Випуск №18.8. - Львів, 2008 р. - С. 147-150. 4. Соловьёв А.Н. Определение жесткости и растяжимости трикотажа / А. Н. Солоьев // Изв. вузов. технология легкой промышленности. - 1969. - № 5. – С. 15-17.
Похожие темы
» ЩОДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
» ВПЛИВ СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ НА СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ
» ОТРИМАННЯ ПОРИСТИХ ПРОНИКЛИВИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ АЛЮМІНІЙ-САПОНІТ
» ВУГЛЕПЛАСТИКИ ТРИБОТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ПТФЕ ТА ВТОРИННИХ МАТЕРІАЛІВ
» ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ
» ВПЛИВ СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ НА СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ
» ОТРИМАННЯ ПОРИСТИХ ПРОНИКЛИВИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ АЛЮМІНІЙ-САПОНІТ
» ВУГЛЕПЛАСТИКИ ТРИБОТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ПТФЕ ТА ВТОРИННИХ МАТЕРІАЛІВ
» ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ
Сучасне матеріалознавство та товарознавство: теорія, практика, освіта :: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА
Страница 1 из 1
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения
|
|