СПОЖИВЧИЙ РИЗИК НА РИНКУ ТОВАРІВ

Плахтій Ю. Р.; Байцар Р. І, д.т.н. проф.
НУ «ЛП», Львів


СПОЖИВЧИЙ РИЗИК НА РИНКУ ТОВАРІВ

Сьогодні в умовах економічно-політичних змін в Україні встановлюються більш жорсткі вимоги до виробників, постачальників та реалізаторів товарів. Незважаючи на це споживчий ринок переповнений неякісними, небезпечними, фальсифікованими товарами і пересічний споживач наштовхується на ризики купівлі таких товарів. Саме під цим споживчим ризиком розуміють виникнення несприятливих для споживача обставин, таких як втрата здоров’я, душевної рівноваги, матеріальних благ.
За твердженнями фахівців Україна посідає 10 місце з випуску фальсифікованої продукції, адже, яка б група товарів не потрапила в лабораторію, як мінімум половина буде не відповідати нормам. Сьогодні ніхто в Україні не може впевнено сказати, скільки фальсифікату на полицях, тому що:
1) держава давно вже перестала виділяти кошти на проведення перевірок, лабораторних досліджень;
2) перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації постійно скорочується;
3) досі Україна чи не єдина країна світу, яка не має закону «Про відповідальність виробника, продавця, посередника за реалізацію неякісної продукції» [1].
Фальсифікати та підробки товарів, зокрема, відомих торгових марок та брендів – це загальносвітова проблема. Так, за оцінками експертів Міжнародної торгової палати, фальсифікована продукція становить майже 10 % всього світового обсягу торгівлі. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development) у світі за рік продається фальсифікату майже на 200 млрд. доларів США. При цьому якщо врахувати обсяги реалізації фальсифікованих товарів і продукції, які виробляються лише для внутрішнього ринку та внутрішнього споживання, – можна говорити про обсяги світового обсягу незаконного обігу товарів на рівні 1,5 триліонів доларів США [2].
Оскільки ресурси споживача є обмеженими, а потреби зростаючими, то він постійно наражається на ризик придбання небезпечного товару. Враховуючи те, що на ринку представлений широкий асортимент вибору товару іноді споживачі змушені робити свій вибір на користь дешевшого, що збільшує ризик купівлі невідповідного, або небезпечного товару [3]. Таким чином можна виділити кілька видів споживчого ризику (рис.1).
Рисунок 1 – Види споживчого ризику
Наслідки таких ризиків можуть бути найрізноманітнішими: придбання продукції непридатної до вживання, незаплановані додаткові витрати, стрес, втрата довіри до виробника, торгової марки, місця збуту, втрата довіри до влади, яка не може захистити від недобросовісних виробників та продавців, отруєння, загострення старих хвороб, набуття нових хвороб, генетичні порушення, смерть.
Тому такі ризики необхідно прогнозувати та керувати ними, для цього потрібно встановити причини їх виникнення:
- Отримання недостовірної інформації: оманлива реклама; відсутня, неповна, недостовірна інформація на упаковці товару; неповна інформація отримана від продавця; неповна інформація отримана від інших споживачів, та інше.
- Неякісний товар: потрапляння на ринок бракованого товару, корупція під час перевірки товару на відповідність встановленим вимогам, імпорт та продаж товару без відповідних документів.
- Продаж фальсифікованого товару.
- Використання при виготовленні товару заборонених домішок.
- Заявлені властивості товару не відповідають дійсним.
Необхідно розробити механізм кількісної оцінки споживчого ризику, що дозволить прогнозувати та керувати цими ризиками. Якщо ж створити систему інформування громадян про такі ризики це дозволить зменшити незадоволеність та скарги споживачів, а також приверне увагу виробників.

Список використаної джерел: 1. http://spojivach.info/liknep/1175-in-captivity-counterfeit.html 2. Курілов Г. М. Незаконний обіг товарів в Україні: сучасний стан і проблеми протидії / Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право), 1(56) 2012.-С.254-260. 3. Плахтій Ю. Р., Байцар Р. І. Ризики у сфері захисту прав споживачів / Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Управління в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи», Львів, 2013 – С.200-201.